КОРИСНІ КАНІКУЛИ!
 |
де записувати коли і що ти читав. Один раз на тиждень напиши текст - есе, що тебе вразило з прочитаного. Напиши як зможеш, головне висловити свою думку.
Літературне читання у
3 класі
(*виділені
синім кольором назви творів - то є посилання на них на нашому сайті)
Галина Малик. «Пригоди
Алі в країні Недоладії».
Всеволод Нестайко. «В країні
Сонячних Зайчиків», «Незвичайні
пригоди в лісовій школі».
Олександр Дерманський. «Казки дракона Омелька».
Анатолій Костецький. «Суперклей Христофора Тюлькіна,
або "Вас викрито – здавайтесь!"».
Ярослав Стельмах. «Якось у чужому лісі».
Микола Трублаїні. «Пустуни на пароплаві»
(збірка).
Олена Пчілка. «Годі, діточки,вам спати»
(збірка).
Тарас Шевченко. «Садок вишневий коло хати» (збірка).
Леся Українка. « В дитячому крузі» (збірка), казки.
1. Вороніна Л. «Прибулець з Країни нямликів», «Нямлик і балакуча квіточка»
2.Дерманський С. «Чудове чудовисько», »Пригоди Вужа Ониська»
3. Збанацький Ю. «Дике козеня», «Ласунка», «Розумний шпак», «Чого сміялися рибки»
4. Ільченко О. «Таємниці старої обсерваторії», «Птахи», «Риби», «Дерева»
5. Куфко Н., Шейко-Медведєва Н. П’єси – казки
6. Лапіна Л. «Дуже довга казка»
7. Нестайко В. «Одиниця з обманом», “Супер «Б» з фрикадельками”, «Тореадори з Васюківки»
8. Павленко М. «Миколчині історії»
9. Покальчук О. «Як правильно сісти в куток»
10. Сингаївський М. «Подяка за хліб».
11. Слабошпицький М. «Яблуня при вікні», «Вчителька Яринка», «Юля і Жуля», «Риба від діда Остапа», «Ластівка», «Дерево на тротуарі»
12. Стельмах Я. «Найкращий намет»
13. Сухомлинський В. «Квітка сонця»
14. Трублаїні М. Збірки оповідань про Волоханя, «Мандри Закомарика»
15. Тютюнник Г. «Ласочка»
16.Чорний С. «Щоденник Фокса Міккі»
Всім бажаю чудового відпочинку. До зістрічі!
Ознайомлення з походженням слова «канікули».
Одного разу Читайлик запитав Петрика й Оленку, чи знають
вони, що слово «канікули» має свого найближчого родича — собаку.
— Хіба? — здивувалися
діти.
А потім Петрик висловив припущення, що на канікулах можна досхочу бігати і гратися із собачкою. Отож, справді, ці слова — родичі. Але Оленка заперечила:
— А якщо в мене немає
собаки, то що й канікул не буде?
Усміхнувся Читайлик, бо він любив читати і багато вже книжок прочитав. І розповів таке: «У сузір’ї Великого Пса є найяскравіша зірка і зветься вона канікула, що в перекладі українською мовою означає собака. Колись давно люди помітили, що зірка Канікула щорічно з’являється в небі в середині літа. У цей час буває дуже спекотно, тому школярів звільняли від занять. Дні на честь цієї зірки почали називати канікулами. І тоді діти сказали Читайликові:
— Не вигадуй! Собака і канікули
ніякі не родичі! Спочатку канікулами називали лише літній відпочинок, а потім
почали називати й інші перерви в навчанні».
- Чи цікавою була розповідь Читайлика?
- Що нове ви з неї
дізналися?
- То ж чи можна
вважати слова «канікули» і «собачка» родичами?
Греки називали Сиріус
просто "собакою", а римляни – "собачкою" (Canicula, звідси
літній період відпочинку – канікули).
Їжаки
готують постіль. Володимир Пархоменко
Увечері поверталися ми з полювання.
Їхали лісом. Світло фар виривало з темряви чорні стовбури дубів, білі стрункі
берізки. Під машину лягав жовто-коричневий килим сталого листя. Підстрибуючи на
нерівній лісовій дорозі, машина йшла поволі. Раптом ми зупинилися. Перед
машиною лежала темна кулька, обліплена опалим листям.
Це їжачок злякався світла, шуму
мотора і завмер на дорозі. Трохи освоївшись, звірок засопів, ворухнувся і
боляче вколов долоню. Я покотив його по опалому листі. Кулька стала ще більша. Завбачливий
їжачок, що ніс на своїх голках постіль, примусив усіх нас подумати про зиму.
Хтось згадав, що бачив, як промчав на південь табунець північних свищів. Переді
мною постав гостролистий клен, який ще так недавно яскраво полум’янів перед
вікнами квартири, а тепер скинув своє розкішне вбрання і стояв незахищений на
холодному осінньому вітрі. А їжачок у роздягнутому лісі готує з листя зимову
постіль. Десь у заглибині, під корінням дерева, засне він до весни. Хоч і добре
зажирів їжак восени, та нелегко йому проспати зиму.
Глибоких підземних нір звірки не
риють, а біля поверхні землі під листяною ковдрою у сильні морози чимало їх і
замерзає.
Комори тварин. Володимир Пархоменко
Прийшла осінь. У зелені коси беріз вплелися золотисті
стрічки. Різнобарвним полум’ям горять осики, дикі груші. Червоніють китиці ягід
на горобинах. На лісовій ліщині дозріли горіхи. Важкі коричневі жолуді падають
з дубів. Лісовим мешканцям настав час заготовляти на зиму харчі.
Жовтогруді лісові миші наповнюють
свої нірки насінням кленів, бруслини, жолудями, горіхами. Підземний звірок-сліпець
зносить у спеціальні комори цибулини трав, корінці дерев. А якщо поблизу є
город, то поспішає поповнити свої запаси картоплею. Немало її наховає у своєму
кублі і водяний щур. Безперестанку з поля до нірки бігає з роздутими щоками
хом’як. Зернини він носить в особливих защічних мішках. Цей гризун глибоко під
землею зберігає іноді близько півпуда добірного зерна.
Про чорний день їжу іноді ховають
також і хижі звірки та птахи. Сорокопуд, скажімо, наколює на голки
чагарників комах, мишенят, ящірок. Сови, коли випаде вдале полювання,
ховають у дуплах пійманих мишей, полівок. Горностаї витягують на берег про
всяк випадок жаб. Напівівисохлі жаби, буває, лежать під снігом усю
зиму. А в голодний передвесняний день горностай розшукує і ласує ними.
Комментариев нет:
Отправить комментарий